спарений

спарений: I -а, -е.
1) Дієприкм. пас. мин. ч. до спарити I.

2) у знач. прикм. Який працює, діє у парі з ким-, чим-небудь. || З'єднаний у пару для роботи, для дії разом; в який об'єднано дві частини; здвоєний. || Який виконується двома особами, двома колективами і т. ін.

••

Спа́рена їзда́ — на транспорті – обслуговування локомотива, автомашини і т. ін. двома бригадами, двома особами, що змінюють одна одну.

II -а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до спарити II.

Игры ⚽ Поможем написать курсовую

спарений — 1 дієприкметник від: спарити спарений 2 прикметник з єднаний у пару … Орфографічний словник української мови
спарений — на, не, Св. Зігрітий до утворення пари; пошкоджений парою … Словник лемківскої говірки
роздільно-спарений — прикметник … Орфографічний словник української мови
неспарений — а, е. 1) Який не є спареним (див. спарений I). 2) Якого не спарили (див. спарити II) … Український тлумачний словник
спареність — ності, ж. Стан за знач. спарений I 2) … Український тлумачний словник
спарено — Присл. до спарений I 2) … Український тлумачний словник
спарований — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до спарувати. || спаро/вано, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Те саме, що спарений I 2) … Український тлумачний словник

Словари и энциклопедии на Академике